На тимчасово окупованих територіях церква дедалі активніше втручається у сферу охорони здоров’я та репродуктивних рішень жінок.
У «ЛНР» та «ДНР» просуваються ініціативи щодо так званого «захисту материнства», які передбачають протиабортне консультування та обмеження доступу до переривання вагітності 
Водночас у найбільших пологових будинках призначаються «відповідальні священнослужителі», які здійснюють системну роботу з пацієнтками Фактично формується модель, у якій:
• релігійні структури інтегруються у медичні заклади;
• жінки піддаються ідеологічному впливу в момент прийняття складних рішень;
• репродуктивний вибір перестає бути приватною сферою.
Релігійна структура стає частиною державного механізму контролю. Питання переривання вагітності переводиться з площини медичного рішення у площину «ідеологічної відповідальності».
В умовах окупації жінки опиняються в ситуації, коли:
право на вибір обмежується моральним тиском;консультування може набувати примусового характеру;особисте рішення стає предметом зовнішнього контролю.
Репродуктивні права — це базові права людини. І вони не можуть ставати елементом ідеологічної кампанії, але хіба окупантам є до цього діло? Їм потрібні не діти а солдати…
Поддержать
